Музика
Штраус і Моцарт: музика
На чому будується віденська програма Штрауса та Моцарта: віденські роки Моцарта, штраусівський вальс і оперета, а також зразкові твори, які називає організатор.
Займіть місце в Börse ↗Швидка відповідь
Концерт Штрауса та Моцарта у Відні спирається на дві традиції: віденські опери та серенади Моцарта 1781–1791 років, а також танцювальну музику й оперети Йоганна Штрауса II. У зразковій програмі організатора названо увертюру до «Фігаро», «Маленьку нічну серенаду», дует із «Чарівної флейти», «На прекрасному блакитному Дунаї» та «Віденську кров», але зазначається, що програма змінюється залежно від сезону та виконавців.
Моцарт у Відні
Моцарт прибув до Відня у 1781 році, посварився зі своїм зальцбурзьким роботодавцем і був звільнений. Він вирішив залишитися і прожив там до кінця своїх днів. Більшість творів, які звучать на віденських концертах, були написані саме в те десятиліття. Він виступав як піаніст, компонував опери та камерну музику, а в грудні 1787 року став камерним композитором імператора, пишучи танці для щорічних балів. Місто, яке сформувало його, — ось чому моцартівська програма у віденському палаці відчувається такою природною.
Фігаро та увертюра
Комічна опера Моцарта «Весілля Фігаро» на лібрето Лоренцо да Понте була вперше поставлена у Бургтеатрі у Відні 1 травня 1786 року. До зразкової програми організатора включено її увертюру. Увертюра — це оркестровий вступ до опери, і на концертах її часто виконують окремо як відкриття. Вона стрімка й легка та задає тон вечору, що швидко переходить від твору до твору.
Серенада та дует
«Маленька нічна серенада» — це серенада для камерного ансамблю, яку Моцарт завершив у Відні 10 серпня 1787 року під час роботи над «Дон Жуаном». Ніхто не знає, чому він її написав. «Чарівна флейта» була вперше поставлена у Фрайгаус-театрі аuf der Wieden 30 вересня 1791 року і стала останньою оперою Моцарта. Вона мала надзвичайний успіх від перших же вистав. У зразковій програмі організатора названо дует Папагено та Папагени — комічний номер для двох співаків.
Йоганн Штраус II та вальс
Йоганн Штраус II, народжений 25 жовтня 1825 року і відомий за життя як Король вальсу, написав понад 500 вальсів, польок, кадрилей, маршів та інших танцювальних п'єс, а також оперети й балет. Вальс, який він популяризував, виник із німецького танцю та лендлера наприкінці 1700-х років. Віденський вальс — це первісна форма, і його танцюють швидше за повільний вальс. Вальс Штрауса дарує оркестру найвпізнаваніше звучання вечора.
«На прекрасному блакитному Дунаї»
Штраус створив «На прекрасному блакитному Дунаї» 1866 року, а вперше твір виконали 15 лютого 1867 року на концерті Wiener Männergesang-Verein як хорову п'єсу. Перше виконання мало лише скромний успіх. Згодом Штраус адаптував його як суто оркестрову версію для Паризької всесвітньої виставки 1867 року, і саме ця версія здобула великий успіх. Оркестрова версія сьогодні виконується незрівнянно частіше, і до зразкової програми організатора включено Donauwalzer.
Оперета та «Віденська кров»
«Кажан», найвідоміша оперета Штрауса, була вперше поставлена у Театрі ан дер Він 5 квітня 1874 року. «Віденська кров» — пізніша оперета 1899 року, названа на честь вальсу Штрауса 1873 року. Її створили зі схвалення Штрауса, але без його участі, використавши музику, написану ним для інших творів, яку зібрав Адольф Мюллер-молодший. У зразковій програмі організатора названо «Віденську кров», що показує, наскільки значна частина віденської програми будується з аранжувань.
Інші назви на сторінці
На сторінці організатора згадано Вівальді, Гайдна, Моцарта, Бетховена, Шуберта, Йоганна Штрауса-батька та сина, Брамса й Легара, і кожного з них супроводжує знаковий твір — наприклад, «Створення світу» Гайдна та «Незакінчена симфонія» Шуберта. Це композитори, на яких спирається цикл, а не перелік для одного вечора. Віденську програму такого штибу добирають, аби дати смак класичної традиції міста, тож один вечір може містити два-три з цих імен, а наступний — іншу трійку.
Що змінюється залежно від дати
Організатор зазначає, що програма змінюється залежно від сезону та вокальних солістів, і на його сторінці перелічено значно більше композиторів, ніж ці, зокрема Вівальді, Гайдн, Бетховен, Шуберт, Брамс і Легар. Тож сприймайте кожну назву вище як приклад, а не як обіцянку. Друкована програма, яка входить у вартість квитка, містить перелік творів вашого вечора, а запис у календарі на вашу дату — найкращий орієнтир заздалегідь.
Поширені запитання
Чи почую я «Блакитний Дунай»?
Зразок програми від організатора включає його, але програма змінюється залежно від сезону та солістів. У друкованій програмі перелічено твори вашого вечора.
Хто написав «Маленьку нічну серенаду»?
Моцарт завершив її у Відні 10 серпня 1787 року.
Чому Штрауса називають королем вальсу?
Йоганн Штраус II ще за життя здобув це прізвисько за популяризацію вальсу в XIX столітті.
А концерт — це суцільні Штраус і Моцарт?
Це композитори-хедлайнери. На сторінці організатора також вказані Вівальді, Гайдн, Бетховен, Шуберт, Брамс і Легар.
Джерела